У 2026 році в Україні сформувалася послідовність подій, за якою держава із великим запізненням законтрактувала десятки тисяч наземних роботизованих комплексів (НРК), але протягом року майже не укладала нових контрактів на постачання броньованих автомобілів для евакуації поранених. Військові, медики та представники оборонного сектору повідомили про гострий дефіцит медичних бронемашин для другого етапу евакуації.
Хронологія рішень і сигналів з фронту
Першим кроком стало масштабне, але запізніле контрактування НРК. Далі надійшли повідомлення з передової: Ігор Луценко, військовий та співзасновник «Центру підтримки аеророзвідки», заявив, що сучасний НРК зазвичай не підходить для евакуації поранених і є рішенням від відчаю. Олександр Ябчанка, керівник служби роботизованих систем батальйону «Вовки Да Вінчі» 59-ї бригади ЗСУ, додав, що на реальному полі бою швидкість НРК обмежують стан доріг, рельєф та якість зв’язку.
Наслідки та переговори з партнерами
Наступним етапом стала фіксація масштабу нестачі: Богдан Корильчук, начальник медичної служби 2-го корпусу НГУ «Хартія», заявив, що дефіцит медичних бронемашин для другого етапу евакуації становить 80%. Командири Першого окремого медичного батальйону наголошують, що тривале очікування евакуації може суттєво погіршити стан пораненого. З початку року з однією з країн-партнерів велися переговори щодо фінансування виробництва великої кількості українських медичних бронеавтомобілів; видання звернулося до відповідального заступника міністра оборони, але відповіді не отримало.
