25 вересня 2026 року радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин публічно відкинув звинувачення в тому, що Київ порушив якусь домовленість із Сеулом про нерозголошення передачі двох північнокорейських військовополонених. «Не було такої домовленості, це неправда. І це неправильно було би приховувати, куди діваються ті чи інші полонені», — заявив він.
Реакція на виступ у Нью-Йорку
Суперечка виникла після виступу Володимира Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН 23 вересня, під час якого президент повідомив про передачу Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених. За словами Зеленського, один із них намагався накласти на себе руки, коли зрозумів, що опинився в полоні. Президент також звернувся до представників 47 країн, чиїх громадян Росія залучає до війни, із закликом подбати про цих людей.
Суперечливі версії сторін
Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон заявив, що публічне оприлюднення інформації про передачу порушило попередню домовленість між країнами. Медіарадниця посла України у Великій Британії Валерія Залужного Оксана Тороп також повідомила, що така угода існувала, і питання полонених було частиною ширшого переговорного процесу щодо співпраці з Сеулом. Водночас Литвин наполягає, що жодних зобов’язань щодо мовчання Київ на себе не брав. Контекстом ситуації є те, що у 2025 році українська армія взяла в полон на Курщині двох військових з Північної Кореї.
